дріжджі —
дрі́жджі множинний іменник
Орфографічний словник української мови
дріжджі —
-ів, мн. Одноклітинні мікроскопічні гриби, які викликають спиртове бродіння цукрів і застосовуються у хлібопеченні та виготовленні пива, вина. || Речовина з мікроскопічних грибів, що здатна викликати бродіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дріжджі —
(-ів) мн.; крим. Гроші. БСРЖ, 168; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.
Словник жарґонної лексики української мови
дріжджі —
Одноклітинні гриби класу аскоміцетів; спричиняють спиртове бродіння цукрів; розмножуються брунькуванням, утворюють колонії; різні види д. застосовують у броварництві, винокурінні, гуральництві та хлібопекарстві.
Універсальний словник-енциклопедія
дріжджі —
як (мов, немо́в і т. ін.) на дрі́жджах, зі сл. рости́. Дуже швидко. Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте як на дріжджах (І. Нечуй-Левицький); — Глянь, мов на дріжджах росте повстанське військо (О. Гончар); // Помітно, відчутно.
Фразеологічний словник української мови
дріжджі —
Дрі́жджі, -джів, -джам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дріжджі —
ДРІ́ЖДЖІ, ів, мн. Одноклітинні мікроскопічні гриби, які викликають спиртове бродіння цукрів і застосовуються у хлібопеченні та при виготовленні пива, вина. Дріжджі так само, як і бактерії, — одноклітинні організми (Мікроорг. і родюч.
Словник української мови в 11 томах
дріжджі —
Дріжджі, -джів, дріжчі, -чів м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Ном. № 8611. Пішов, як рак по дріжджі. Ном. № 10981. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. МВ. І. 113. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах. Левиц. І. 140.
Словник української мови Грінченка