дуже

Не дуже били, більше грозили.

Тішився слуга, якого господар сварив з якоїсь причини.

Не дуже того просять, ідо за чуба термосять.

Кого б'ють, того не питають, що він бажає.

Хто дуже простує, той в дорозі ночує.

Хто шукає коротшої дороги, той заблудиться.

Значення в інших словниках

1. дуже — (значною мірою) немало, значно, чимало, вельми, підсип, надзвичайно, незвичайно, неймовірно// без краю.  Словник синонімів Полюги
2. дуже — ду́же прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. дуже — пр.н. великою мірою, надзвичайно; (треба) до зарізу; дуженько; п! НАДТО.  Словник синонімів Караванського
4. дуже — дуже-дуже, присл. Великою мірою, надто, надзвичайно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дуже — Аж-аж, аж-аж-аж, барзо (діал.), вельми, диявольськи, донезмоги, донікуди, жах (їсти хочеться — жах!), живо (живо цікавиться), занадто, конче, надмір, надмірно, надміру, надзвичай, надзвичайно, надто, назавміру, неабияк, небачено, неймовірно, нечувано...  Словник синонімів Вусика
6. дуже — ВА́ЖКО в сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя), ТЯ́ЖКО, СИ́ЛЬНО, ДУ́ЖЕ розм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М.  Словник синонімів української мови
7. дуже — Ду́же, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. дуже — ДУ́ЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно. Еней же їхав щось несміло, Бо море дуже надоїло (Котл., І. 1952, 109); Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Н.-Лев., II, 1956, 224); Самій [Галині] стало дуже смішно з себе (Крот., Сини..  Словник української мови в 11 томах
9. дуже — Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239.  Словник української мови Грінченка