Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дуже —
(значною мірою) немало, значно, чимало, вельми, підсип, надзвичайно, незвичайно, неймовірно// без краю.
Словник синонімів Полюги
дуже —
ду́же прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
дуже —
пр.н. великою мірою, надзвичайно; (треба) до зарізу; дуженько; п! НАДТО.
Словник синонімів Караванського
дуже —
Не дуже били, більше грозили. Тішився слуга, якого господар сварив з якоїсь причини. Не дуже того просять, ідо за чуба термосять. Кого б'ють, того не питають, що він бажає. Хто дуже простує, той в дорозі ночує. Хто шукає коротшої дороги, той заблудиться.
Приповідки або українсько-народня філософія
дуже —
ВА́ЖКО в сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя), ТЯ́ЖКО, СИ́ЛЬНО, ДУ́ЖЕ розм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М.
Словник синонімів української мови
дуже —
Ду́же, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дуже —
ДУ́ЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно. Еней же їхав щось несміло, Бо море дуже надоїло (Котл., І. 1952, 109); Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Н.-Лев., II, 1956, 224); Самій [Галині] стало дуже смішно з себе (Крот., Сини..
Словник української мови в 11 томах
дуже —
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239.
Словник української мови Грінченка