злодій
Господи, зароди на злодії і на жиди і на тоти, що скачуть через плоти.
Просьба, щоб Бог зародив збіжжа, то тоді і злодій, як украде то не пізнати буде, і продати буде що, а торговля була в жидівських руках, і собака не буде голодна.
Є злодії роджені, а є і навчені.
Іронічно про здирців.
Добрий злодій в злодія вкраде.
Украде, хоч і добре стережуть.
Домашнього злодія не встережешся.
Бо дуже осторожний, чи його хто не підглядає.
Замок і ключ не зроблені для чесних рук.
Перед чесними людьми не треба замикати ні хати, ні комори.
Злодій думає, що усі люди крадуть.
Судить по собі, що усі люди так роблять.
Злодій злодія пізнає.
Скоро порозуміваються.
Мудрий злодій у своїм селі не краде, а на друге йде.
Не хоче, щоб сусіди мали лиху опінію про нього, у другім селі він чужий.
На злодія замку нема.
Хитрий злодій отворить кожний замок.
На злодію шапка горить.
Зраджує себе, почувши про злочин, денервується.
Не всі злодії, на кого собака гавкає.
Собака гавкає на всіх прохожих.
Не той добрий злодій що украв, але той, що добре сховав.
Нарід уважає тих, що переховують крадені речі, більшими злочинцями, як самих злодіїв.
Не той злодій, що украв, а той, що його зловили.
Як зловлять, то знають хто украв, а як не зловлять, то незнають.
Обікрав Івана, аби заплатив пана.
Зробився злодієм крадучи у бідного, щоб віддати довг багачеві.
Ти, москалю, добрий чоловік, та злодійські руки маєш.
Іронічно до злодія.
Треба злодія, аби зловив злодія.
Бо лиш злодій знає злодійські хитрощі.
У нашім селі злодіїв нема, самі люди крадуть.
Іронія зо злодія, коли представляється порядним чоловіком.
І злодія не було, а батька обікрали.
Іронічно про дітей, які оббирають своїх батьків.
Злодій думає, що всі крадуть.
Злодій судить по собі, що усі люди так роблять.
Не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить.
Не лише той злодій, хто краде, але й той, хто допомагає йому.
Приповідки або українсько-народня філософія