зять
Зять любить взять, а шурин очі жмурить та не хоче дать.
Зять хоче мати якомога більше приданого, а шуринові це не подобається, бо й сам хоче побільше скористати.
Зять любить взять, тесть любить честь.
Зять хоче приданого, а тесть любить, щоб його слухалися і поважали.
Хочеш зятечка придбати — мусиш з хати утікати.
Мається на увазі, що зятеві треба буде віддати свою хату.
Зять любить собі взять.
Зять любить взяти як найбільше придане.
Зять, невістка не дитина, вуйна, стрийна не родина.
Усі вони з чужого роду.
Кум — не родина, зять — не дитина, а невістка — чужа кістка.
Кумство не є посвоячення, а зять і невістка не свої діти, а чужі.
Яка з собаки солонина, така й з зятя дитина.
Як з собаки нема солонини, так і зять не стане за рідну дитину.
Приповідки або українсько-народня філософія