лице
Бліді лиця не чарують Гриця.
Хлопці любять дівчат здорових, румянних а не блідих. Блідість це ознака недомагання, слабости.
Гарне личко, а чортівська душа.
Лице гарне, та душа лукава. По вигляді не мож судити душу.
Гарне личко товар продає.
Хоч і лихий крам, та гарна купчиха продасть його.
Де нема лиця, там нема і стиду.
Хто поступає підло з людьми, у того нема стиду.
Лице — а тверде, як луб.
Без стиду. Луб—кора з дерева.
Лице румяне, а серце вяне.
Хоч і здорова, та серце не дає спокою. Залюблена.
Не має лиця, як заяць хвоста.
Не має стиду.
Пізнати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку.
Утома недоспаної ночі відбивається на вигляді лиця.
Рука руку миє, а лице обі.
Чоловік чоловікові помагає, а згода лучить їх у спільнім ділі.
Там то личко, там то стан, не задурно любив пан.
Глум із панської любаски.
Хоч невістка збреше, то личко не збреше.
По лиці мама та люди пізнадуть, чи її добре у Свекрухи, чи біда.
Личко біленьке, а розум маленький.
Дівчина на вигляд гарна, але не дуже розумна.
Личко дівку віддає.
Гарну дівчину швидше будуть сватати.
Лід кріпкий, хоч гармати коти.
Про міцний лід на річці чи озері.
Печеного леду забаглося.
Захотілося неможливого.
Приповідки або українсько-народня філософія