мати
Бог їх знає, що він до неї має.
Ніхто не знає, що між ними зайшло.
Будеш тоді мати, як будеш хати пильнувати.
Пильнуючи господарства доробишся.
В кого віл і коса, в того досить гроша.
Хто волами робить, та косою косить, той багато заробляє.
Доки я добре ся мав, то мене кожен в куми брав, а як я підупав, то мене ся й рідний брат відцурав.
Всі раділи мною, як я був багатий, а як збіднів, то і рідний брат забув.
Не питай: як ся маєш? Поглянь добре, тай пізнаєш.
Не питай, а пізнавай по вигляді.
Терпи тіло, маєш щось хотіло.
Через забаганки мусиш терпіти кару.
Тоді маю, як в руці тримаю.
Обіцянкам не вірю, аж дістану.
Хочеш мати, мусиш дбати.
Мусиш старатися, само нічого не прийде.
Хто багато має, той іще бажає.
Людська натура, все мати більше.
Хто має, той бурчить, а хто не має, той мовчить.
Багач хвалиться та величається, а бідний тихо мовчить.
Хто має, тому ще дають, а хто не має, в того ще й беруть.
Багачеві йдуть ріжні доходи, а бідний мусить віддати посліднє на життя.
Хто що має, хай тримає.
Кожен хай боронить свої власности.
Що маю, те обіймаю.
Я маю право, а другий ні.
Як би так мав, як не маю.
Поміг би, та не в силі.
Як ся маєте? — По середині, як учора, так і нині.
Нема ніякої зміни.
Як я добре мався, то з кожним знався, а як прийшла лиха година, відцуралась вся родина.
Коли я був багачем, то кожен радів мною, а як збіднів, то і родина цурається.
Велике щастя мати право і уміти молитися.
Про віру в Бога.
Не все те маємо, про що гадаємо.
Не можна мати все, що хочеться.
Стільки має, як голоден за зубами.
Зовсім нічого не має.
Хто нічого не має, того ніхто не знає.
З бідними не шукають дружби.
Приповідки або українсько-народня філософія