Приповідки або українсько-народня філософія

охати

Охала Маланя, бо поїхав Ананя.

Жартують з жінки, яка дуже бідкається, коли поїхав чоловік.

Приповідки або українсько-народня філософія

Значення в інших словниках

  1. охати — о́хати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. охати — див. нарікати  Словник синонімів Вусика
  3. охати — Охкати, охнути, охтіти, заохкати, поохкати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. охати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Вигукувати "ох", виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. 2》 Утворювати звуки, схожі на вигук "ох".  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. охати — О́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати, промовляти “ох”, виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. – Ох, бабусю! тепер я усе згадала!.. Що се ти зо мною наробила?.. – Так, охаючи, казала панна хорунжівна (Г.  Словник української мови у 20 томах
  6. охати — СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИ розм., О́ХАТИ розм., О́ЙКАТИ розм., ОЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  7. охати — О́хати, о́хаю, о́хаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. охати — О́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Вигукувати "ох", виражаючи почуття здивування, захоплення, радості, болю, горя, співчуття і т. ін. — Ох, бабусю! тепер я усе згадала!.. Що се ти зо мною наробила?.. — Так, охаючи, казала панна хорунжівна (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  9. охати — Охати, -хаю, -єш гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.  Словник української мови Грінченка