рівня

Він мені не рівня.

Він недоріс до мене. Він нищого стану.

Знайде рівня рівню, а болото свиню.

Свій свого все иайде.

Ой я собі війтівна, я ж тобі не рівна.

Ми собі не рівня, ти до мене не ходи.

Значення в інших словниках

1. Рівня — Рі́вня іменник середнього роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. рівня — -і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. || Те, що рівняється до чого-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рівня — РІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. – Не займай мене ніколи, наймите! – промовила [дівчина]. – Чи ж я тобі рівня? (Марко Вовчок); А парубки які були... Не теперішнім рівня!...  Словник української мови у 20 томах
4. рівня — підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь.  Фразеологічний словник української мови
5. рівня — Рі́вня, -ні, -нею кому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рівня — РІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. — Не займай мене ніколи, наймиту! — промовила [дівчина]. — Чи ж я тобі рівня? (Вовчок, І, 1955, 311); А парубки які були… Не теперішнім рівня!...  Словник української мови в 11 томах
7. рівня — Рівня, -ні ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.  Словник української мови Грінченка