сісти
Де сів, там сів, аби дещо з'їв.
Мені байдуже де буду сидіти, аби добре наївся.
Є де сісти, та нема що з'їсти.
Про бідного господаря, що хоч мав свою хату, та голодував.
Сів каменем тихо, тай думає лихо.
Присмирнів, та це певно, щоб більше лихо скоїти.
Сів собі, як доброго року.
Коли в гарячий час роботи, сидить хто бездільно.
Сідай на землю, та ноги спусти.
Глум з гордого.
Сядь собі де будь, от коло мене тут.
Так дражнять хлопці дівчат, щоб прийшли сідати коло них.
Приповідки або українсько-народня філософія