тато

Ані тата, ані мами, ані гробу, ані ями.

Нарікання сироти.

І в рідного тата не своя хата.

Діти подружені а відділені від родини, не уважають рідну хату своєю.

Сама не знаю, чи маю тата, чи чоловіка.

Нарікання молодої жінки відданої за дуже старого чоловіка.

Тату, продайте хату, та купіть пістоля.

Іронія з марнотравного сина.

Хай тільки тато очі зажмурить.

Як тато помре, то я по свому буду робити.

Хоч виї собі тату жінку найдете, але нам мами не приведете.

Докір дітей батькові, який хотів іще раз женитися.

Що тато, то не мати.

Тато суворіший за маму.

Значення в інших словниках

1. тато — та́то іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. тато — див. БАТЬКО.  Словник синонімів Караванського
3. тато — див. батько  Словник синонімів Вусика
4. тато — ТА́ТО, а, ч., розм. Те саме, що ба́тько 1. І вчила княгиня [дитину] Тілько “мамо” вимовляти, А “тато” не вчила... (Т. Шевченко); – Виблагай у батька дозвіл побратись – і мій тато пристане на це (М. Коцюбинський); Оленчук надів кожушок ..  Словник української мови у 20 томах
5. тато — та́то батько (м, ср, ст)||татко, фатер (фатир), фатерко (фатирко), ярецкі ◊ накла́сти від та́та і від ма́ми → накласти ◊ роби́ти з та́та вар'я́та → тато ◊ твій та́то на шклозаво́ді не працюва́в → шклозавод ◊ не роби́ з та́та вар'я́та...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. тато — (-а) с. 1. крим. Ватажок злочинної групи. СЖЗ, 98. 2. крим. Начальник загону в колонії. СЖЗ, 98. 3. крим. Панк зі стажем. СЖЗ, 98. 4. мол., схвальн. Шанована людина старшого віку. Один тато спонсорував фуршет у цю суботу. ПСУМС, 68.  Словник жарґонної лексики української мови
7. тато — -а, ч., розм. Те саме, що батько 1). || Ввічливе звертання до тестя, свекра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. тато — як за рі́дного ба́тька (та́та), зі сл. пра́вити, гну́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М.  Фразеологічний словник української мови
9. тато — БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТО розм., БА́ТЯ розм. рідко, ОТЕ́ЦЬ уроч., діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬКО діал.; ПАНОТЕ́ЦЬ заст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О.  Словник синонімів української мови
10. тато — Та́то, -та, -тові, та́ту!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. тато — ТА́ТО, а, ч., розм. Те саме, що ба́тько 1. І вчила княгиня [дитину] Тілько «мамо» вимовляти, А «тато» не вчила… (Шевч., II, 1963, 28); — Виблагай у батька дозвіл побратись — і мій тато пристане на це (Коцюб., II, 1955, 157); Оленчук надів кожушок..  Словник української мови в 11 томах