тратити —
ТРА́ТИТИ, тра́чу, тра́тиш, недок., що. 1. перев. зі сл. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). – Не годиться сих грошей марно тратити.
Словник української мови у 20 томах
тратити —
трачу, тратиш, недок., перех. 1》 перев. зі сл. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). || Використовувати, вживати (перев. марно) що-небудь для чогось, на щось. 2》 Втрачати кого-, що-небудь, позбуватися когось або чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тратити —
витрача́ти (тра́тити) по́рох. Докладати значних зусиль для здійснення, досягнення чого-небудь (перев. марно, без сподіваних наслідків). Лінія знову замовкла. Маковейчик ще деякий час надсадно кричав у трубку, лаючи свого напарника..
Фразеологічний словник української мови
тратити —
ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше...
Словник синонімів української мови
тратити —
ТРА́ТИТИ, тра́чу, тра́тиш, недок., перех. 1. перев. із сл. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). — Не годиться сих грошей марно тратити. Тяжко він їх заробляв (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
тратити —
Тра́тити, -чу, -тиш гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном.
Словник української мови Грінченка