чужий
Бодай ніхто не діждав в чужім кутку сидіти.
Про те, як тяжко жити в чужій хаті.
У чужій руці завжди шматок більший.
Про заздрісних людей.
В чужім глазу бачить зразу, а в своїм — ні разу.
Швидко помічає чужі провини, а свої — ні.
На чужій ниві все ліпшая пшениця.
Заздрісному все здається, що у сусіда щось краще.
Чужа біда — людям сміх.
Люди не журяться з чужої біди.
Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом.
Чужі помилки швидко обмовляє, а на свої уваги не звертає.
Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін.
Радіє з чужої біди, але дуже сумує, якщо має свою.
Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду.
Про чужу біду всюди говорить, а свою приховує.
Приповідки або українсько-народня філософія