благовіщення —
-я, с., церк. Сповіщення Діві Марії архангелом Гавриїлом про народження Сина Божого Ісуса Христа 7 квітня. Одне з великих християнських свят.
Великий тлумачний словник сучасної мови
благовіщення —
БЛАГОВІ́ЩЕННЯ, я, с. (з великої літери). Християнське свято, встановлене на честь сповіщення Діві Марії архангелом Гавриїлом про непорочне зачаття та народження нею Ісуса Христа. На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто (М.
Словник української мови у 20 томах
Благовіщення —
Благові́щення іменник середнього роду християнське свято
Орфографічний словник української мови
благовіщення —
БЛАГОВІ́ЩЕННЯ, я, с. Одно з християнських свят. На благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто (Коцюб., II, 1955, 337).
Словник української мови в 11 томах
Благовіщення —
Благовіщення, -ня с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). ХСб. I. 74. На Благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.
Словник української мови Грінченка