благовіщення

БЛАГОВІ́ЩЕННЯ, я, с. Одно з християнських свят.

На благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто (Коцюб., II, 1955, 337).

Значення в інших словниках

1. Благовіщення — див. Благовіщення Пресвятої Богородиці  Словник церковно-обрядової термінології
2. благовіщення — -я, с., церк. Сповіщення Діві Марії архангелом Гавриїлом про народження Сина Божого Ісуса Христа 7 квітня. Одне з великих християнських свят.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благовіщення — БЛАГОВІ́ЩЕННЯ, я, с. (з великої літери). Християнське свято, встановлене на честь сповіщення Діві Марії архангелом Гавриїлом про непорочне зачаття та народження нею Ісуса Христа. На Благовіщення ще вона закопала у муравлисько сіль, булку і намисто (М.  Словник української мови у 20 томах
4. Благовіщення — Благові́щення іменник середнього роду християнське свято  Орфографічний словник української мови
5. Благовіщення — Благовіщення, -ня с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). ХСб. I. 74. На Благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.  Словник української мови Грінченка