благоглупість БЛАГОГЛУ́ПІСТЬ, пості, ж., ірон. Повчальний формою, але нерозумний вислів; дурниця. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках благоглупість — благоглу́пість іменник жіночого роду ірон. Орфографічний словник української мови благоглупість — див. глупота; нісенітниця Словник синонімів Вусика