Значення в інших словниках
-
звання —
У званнях народний артист України, заслужений артист України, заслужений учитель України, заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури України, заслужений журналіст України тощо перше слово пишуть з малої літери.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
звання —
звання́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
звання —
Ранґ, ранґа, титул, сов. чин.
Словник синонімів Караванського
-
звання —
[зван':а] -н':а, р. мн. зван'
Орфоепічний словник української мови
-
звання —
-я, с. 1》 Офіційно присвоєна назва, яка означає фах, ступінь кваліфікації у певній галузі або службовий стан. || Офіційно присвоєна почесна назва як нагорода за заслуги в галузі якої-небудь діяльності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звання —
ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛ рідше; ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії — щодо державних службовців).
Словник синонімів української мови
-
звання —
Зва́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звання —
ЗВАННЯ́, я́, с. 1. Офіційно присвоєна назва, яка означає фах, ступінь кваліфікації у певній галузі або службовий стан. Колись з торбою ходив із села до міста, а в колгоспі маю я звання тракториста (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
звання —
Зва́ння, -ня с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. Ном. № 790. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Менше, старше звання. Меньшее, большее наименованіе. К. Грам. 125, 123, 113.
Словник української мови Грінченка