Значення в інших словниках
-
каптур —
Каптур: — капюшон у католицьких ченців [II,XI,XII] — кобка, капюшон [3] — крилошанська відзнака [XI]
Словник з творів Івана Франка
-
каптур —
ка́пту́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
каптур —
Відлога, капюшон, д. коба, кобка; (чернечий) зап. клобук.
Словник синонімів Караванського
-
каптур —
каптура, ч. 1》 Те саме, що відлога. 2》 Те саме, що клобук. 3》 Старовинний жіночий головний убір із круглим наголовком, затягнутим кольоровою тканиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каптур —
ка́птур 1. → капуза 1 2. шапка, головний убір (ср, ст)||каптурик
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
каптур —
Клобук, головний убір ченців
Словник застарілих та маловживаних слів
-
каптур —
ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С.
Словник синонімів української мови
-
каптур —
Ка́пту́р, -ра́; ка́птури і -рі́, ка́птурі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
каптур —
КА́ПТУ́Р, ка́птура́, ч. 1. Те саме, що відло́га. Дядько Яким був у довгому чорному кобеняку з каптуром, нап’ятим на голову (Юхвід, Оля, 1959, 139); — Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба,— промимрив він, напаяв на голову каптура й пішов (Чаб.
Словник української мови в 11 томах