Значення в інших словниках
-
карафка —
кара́фка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
карафка —
-и, ж. Зменш. до карафа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
карафка —
кара́фка графин (ср, ст): Не забудь, у нас в креденсі ще залишилася недопита карафка з коняком (Авторка) ◊ бу́яти сло́ня в кара́фці → буяти
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
карафка —
ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський).
Словник синонімів української мови
-
карафка —
КАРА́ФКА, и, ж. Зменш. до кара́фа. Йон приніс карафку білого вина (Коцюб., І, 1955, 274); Стара хвацька вибиває корок з пляшки, переливає горілку до карафки (Ю. Янов., IV, 1959, 148).
Словник української мови в 11 томах
-
карафка —
Карафа, -фи ж. Графинь. ум. карафка, карафочка.
Словник української мови Грінченка