Словник церковно-обрядової термінології

мирувати

мирува́ти

Здійснювати мирування; миропомазувати

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. мирувати — -ую, -уєш, недок., церк. Мазати миром (див. миро).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -єш гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.  Словник української мови Грінченка