мирувати

Мирува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.

Значення в інших словниках

1. мирувати — Здійснювати мирування; миропомазувати  Словник церковно-обрядової термінології
2. мирувати — -ую, -уєш, недок., церк. Мазати миром (див. миро).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)