мирувати мирува́ти -ую, -уєш, недок., церк. Мазати миром (див. миро). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках мирувати — Здійснювати мирування; миропомазувати Словник церковно-обрядової термінології мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.) мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -єш гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326. Словник української мови Грінченка