Значення в інших словниках
-
обручатися —
обруча́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обручатися —
-аюся, -аєшся, недок., обручитися, -ручуся, -ручишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обручатися —
Заручатися, заручитися, позаручатися
Словник чужослів Павло Штепа
-
обручатися —
ОБРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док., з ким. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися з молодою або молодим обручкою; одружуватися. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Гончар, Тронка, 1963, 333).
Словник української мови в 11 томах
-
обручатися —
ОБРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРУЧИ́ТИСЯ, ручу́ся, ру́чишся, док., з ким і без дод. Відправляючи шлюбний обряд, обмінюватися обручками. Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
обручатися —
ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн.
Словник синонімів української мови