опівнічниця

опівні́чниця

І рідко північниця, заст. полуночниця, полунощниця, полуношниця Богослужіння добового кола, що входить до складу ранкового богослужіння, яке відправляють перед утренею, якщо немає всенічної; опівнічна відправа; опівнічна ім.

Значення в інших словниках

1. опівнічниця — опівні́чниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. опівнічниця — -і, розм. Жін. до опівнічник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опівнічниця — ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник. – Ти чом не спиш, опівнічнице? – Хоче [Мирон] нагримати на доньку (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. опівнічниця — ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник. — Ти чом не спиш, опівнічнице? (Стельмах, І, 1962, 378).  Словник української мови в 11 томах