Значення в інших словниках
-
опівнічниця —
опівні́чниця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
опівнічниця —
І рідко північниця, заст. полуночниця, полунощниця, полуношниця Богослужіння добового кола, що входить до складу ранкового богослужіння, яке відправляють перед утренею, якщо немає всенічної; опівнічна відправа; опівнічна ім.
Словник церковно-обрядової термінології
-
опівнічниця —
ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник. – Ти чом не спиш, опівнічнице? – Хоче [Мирон] нагримати на доньку (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
опівнічниця —
ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівні́чник. — Ти чом не спиш, опівнічнице? (Стельмах, І, 1962, 378).
Словник української мови в 11 томах