опівнічниця
ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до опівні́чник.
– Ти чом не спиш, опівнічнице? – Хоче [Мирон] нагримати на доньку (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)ОПІВНІ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до опівні́чник.
– Ти чом не спиш, опівнічнице? – Хоче [Мирон] нагримати на доньку (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)