опівнічник

ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм.

Той, хто допізна не лягає спати.

Новий майстер .. з'явився в цех уночі. – Оце ще опівнічник знайшовся, – поскаржився літній токар (з газ.);

Відвідувачі нічних кафе – опівнічники з грошима (із журн.).

Значення в інших словниках

1. опівнічник — опівні́чник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. опівнічник — -а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опівнічник — ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати.  Словник української мови в 11 томах