ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
опівнічник —
опівні́чник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
опівнічник —
-а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опівнічник —
ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Новий майстер .. з'явився в цех уночі. – Оце ще опівнічник знайшовся, – поскаржився літній токар (з газ.); Відвідувачі нічних кафе – опівнічники з грошима (із журн.).
Словник української мови у 20 томах