опівнічник
ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм.
Той, хто допізна не лягає спати.
Новий майстер .. з'явився в цех уночі. – Оце ще опівнічник знайшовся, – поскаржився літній токар (з газ.);
Відвідувачі нічних кафе – опівнічники з грошима (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опівнічник — опівні́чник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- опівнічник — -а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опівнічник — ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Словник української мови в 11 томах