опівнічник
опівні́чник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опівнічник — -а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опівнічник — ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Новий майстер .. з'явився в цех уночі. – Оце ще опівнічник знайшовся, – поскаржився літній токар (з газ.); Відвідувачі нічних кафе – опівнічники з грошима (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- опівнічник — ОПІВНІ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто допізна не лягає спати. Словник української мови в 11 томах