орар

ора́р

Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев'яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник

Значення в інших словниках

1. орар — -я, ч. Частина одягу диякона, перев'язь, розшита хрестами, що одягається на ліве плече.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. орар — ОРА́Р.  Словник української мови у 20 томах