1. Словник церковно-обрядової термінології

орар

ора́р

Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев'яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орар — -я, ч. Частина одягу диякона, перев'язь, розшита хрестами, що одягається на ліве плече. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орар — ОРА́Р. Словник української мови у 20 томах