орар

ора́р

-я, ч.

Частина одягу диякона, перев'язь, розшита хрестами, що одягається на ліве плече.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орар — Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев'яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник Словник церковно-обрядової термінології
  2. орар — ОРА́Р. Словник української мови у 20 томах