орар

ОРА́Р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орар — Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев'яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник Словник церковно-обрядової термінології
  2. орар — -я, ч. Частина одягу диякона, перев'язь, розшита хрестами, що одягається на ліве плече. Великий тлумачний словник сучасної мови