Найвищий сан, звання єпископа — голови помісної Церкви
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
патріарх —
патріа́рх іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
патріарх —
[патр'іарх] -ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хие, -х'іў
Орфоепічний словник української мови
патріарх —
-а, ч. 1》 Глава роду за родового ладу. 2》 перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі. || кого, чого. Людина, яка є старшою і найвидатнішою в якій-небудь галузі діяльності. 3》 Найвищий титул перев. у православній церкві, а також особа, що має цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
патріарх —
ПАТРІА́РХ, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (І.
Словник української мови у 20 томах
патріарх —
патріа́рх (від грец. πατριάρχης – родоначальник) 1. Прабатько. 2. Глава роду в родовому суспільстві. 3. Найвища духовна особа в деяких християнських, головним чином православній, церквах. 4. Переносно – стара поважна людина – глава родини, найстарший представник якоїсь галузі науки, мистецтва тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
патріарх —
1. у Старому Заповіті титул легендарних прабатьків ізраїльського народу (Ной, Авраам, Яків); 2. у сх. християнстві найвища духовна посадова особа автокефальної Церкви.
Універсальний словник-енциклопедія
патріарх —
ПАТРІА́РХ, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (Фр.
Словник української мови в 11 томах