подруг

по́друг

Чоловік чи жінка — член подружжя

Значення в інших словниках

1. подруг — по́друг іменник чоловічого роду, істота чоловік діал.  Орфографічний словник української мови
2. подруг — -а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подруг — ПО́ДРУГ, а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити .. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
4. подруг — ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖ заст., уроч., БЛАГОВІ́РНИЙ жарт., ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм., МУЖИК діал., ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо).  Словник синонімів української мови
5. подруг — ПО́ДРУГ, а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити.. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Март., Тв., 1954, 356).  Словник української мови в 11 томах