Значення в інших словниках
-
подружжя —
(чоловік і жінка) пара, (одне із них) чоловік, дружина.
Словник синонімів Полюги
-
подружжя —
подру́жжя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
подружжя —
1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілості велику любов, що колись об’єднала їх (О.Гуреїв); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.Гончар). 2. Шлюбне життя; шлюб.
Літературне слововживання
-
подружжя —
Шлюбна пара, чоловік та жінка, г. панство; ФР. шлюб, шлюбне життя; (член шлюбної пари) дружина.
Словник синонімів Караванського
-
подружжя —
див. дружина
Словник синонімів Вусика
-
подружжя —
[поудруж':а] -ж':а, р. мн. -ж':іў
Орфоепічний словник української мови
-
подружжя —
-я, с. 1》 Шлюбна пара; чоловік і дружина. 2》 Шлюбне життя, шлюб. 3》 Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подружжя —
ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Леся Українка); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.
Словник української мови у 20 томах
-
подружжя —
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм.
Словник синонімів української мови
-
подружжя —
Подру́жжя, -жжя, -жжю, -жжям; -дру́жжя, -дру́ж і -дру́жжів, подру́жжям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
подружжя —
ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах