Значення в інших словниках
-
посвячувати —
посвя́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
посвячувати —
(у церкві) освячувати святити; (на кого) висвячувати; (себе, чому) присвячувати; (що) Г. жертвувати чим.
Словник синонімів Караванського
-
посвячувати —
-ую, -уєш, недок., посвятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посвячувати —
ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., кого, що. 1. рел.-церк., заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити.
Словник української мови у 20 томах
-
посвячувати —
ЖЕ́РТВУВАТИ ким, чим, заради, задля кого, чого (нічого не шкодувати задля когось, чогось), ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ОФІРУВА́ТИ що, чим, рідше, ПОСВЯ́ЧУВАТИ що, діал. — Док.: поже́ртвувати, відмо́витися, офірува́ти, посвяти́ти. Яка людина, жінка!...
Словник синонімів української мови
-
посвячувати —
Посвя́чувати, -чую, -чуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
посвячувати —
ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., перех. 1. церк., заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити.
Словник української мови в 11 томах
-
посвячувати —
Посвя́чувати, -чую, -єш сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. І. 92.
Словник української мови Грінченка