посвячувати

Значення в інших словниках

1. посвячувати — посвя́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. посвячувати — (у церкві) освячувати святити; (на кого) висвячувати; (себе, чому) присвячувати; (що) Г. жертвувати чим. Словник синонімів Караванського
3. посвячувати — -ую, -уєш, недок., посвятити, -ячу, -ятиш, док., перех. 1》 церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. посвячувати — ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., кого, що. 1. рел.-церк., заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити. Словник української мови у 20 томах
5. посвячувати — ЖЕ́РТВУВАТИ ким, чим, заради, задля кого, чого (нічого не шкодувати задля когось, чогось), ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ОФІРУВА́ТИ що, чим, рідше, ПОСВЯ́ЧУВАТИ що, діал. — Док.: поже́ртвувати, відмо́витися, офірува́ти, посвяти́ти. Яка людина, жінка!... Словник синонімів української мови
6. посвячувати — Посвя́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. посвячувати — ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОСВЯТИ́ТИ, ячу́, я́тиш, док., перех. 1. церк., заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити. Словник української мови в 11 томах
8. посвячувати — Посвя́чувати, -чую, -єш сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. І. 92. Словник української мови Грінченка