1. Словник церковно-обрядової термінології

висвячувати

висвя́чувати

І посвячувати, освячувати Те саме, що рукопокладати

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвячувати — висвя́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висвячувати — (священика) хіротонувати; (від нечистої сили) освячувати. Словник синонімів Караванського
  3. висвячувати — -ую, -уєш, недок., висвятити, -ячу, -ятиш, док., перех., церк. 1》 Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. 2》 Виконувати певний обряд, внаслідок якого хто- або що-небудь нібито очищається від нечистої сили; освячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висвячувати — ВИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВЯТИТИ, ячу, ятиш, док. 1. кого. Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. – Пхе! Звідкіль ти такий розумний узявся? Хоч надягай на нього рясу та висвячуй просто на архірея! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. висвячувати — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  6. висвячувати — Висвя́чувати, -чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. висвячувати — ВИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВЯТИТИ, ячу, ятиш, док., перех., церк. 1. Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. — Пхе! Звідкіль ти такий розумний узявся? Хоч надягай на нього рясу та висвячуй просто на архірея! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. висвячувати — Висвячувати, -чую, -єш сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ). Словник української мови Грінченка