святитель —
святи́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
святитель —
-я, ч., церк. 1》 Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії – архієрея. 2》 Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
святитель —
СВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., церк. 1. Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії, архієрея. 2. Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих.
Словник української мови у 20 томах
святитель —
СВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., церк. 1. Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії, архієрея. 2. Той, хто провів своє життя в служінні богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих.
Словник української мови в 11 томах
святитель —
Святитель, -ля м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.
Словник української мови Грінченка