І заст.стручець, стручець для помазання Те саме, що мирувальник
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
стручок —
стручо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стручок —
Струк, (перцю) перчина
Словник чужослів Павло Штепа
стручок —
СТРУЧО́К, чка́, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Стручки Зеленого гороху визирали З-за пазухи [дівчинки] (І.
Словник української мови у 20 томах
стручок —
-чка, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стручок —
Двогніздий багатонасінний плід, що утворюється з двох зрослих між собою плодолистків; характерний для рослин з родини хрестоцвітих; видовжений, тріскає вздовж перетинки (напр., у левкою); стручечок — довжина плоду менша за його поперечник (напр., у грициків).
Універсальний словник-енциклопедія
стручок —
СТРУЧО́К (довгий і вузький плід ряду рослин, що має насіння); ЛОПА́ТКА розм. (недозрілий стручок гороху, квасолі). Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько, Тим часом вже почав вбиватись і в лопатки: Аж тут прийшла черга і на самі стручки (П. Гулак-Артемовський).
Словник синонімів української мови
стручок —
Стручо́к, -чка; -чко́ві, у -чку́; стручки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стручок —
СТРУЧО́К, чка́, ч. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Стручки Зеленого гороху визирали З-за пазухи [дівчинки] (Фр.
Словник української мови в 11 томах
стручок —
Стручо́к, -чка м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Словник української мови Грінченка