титулувати —
титулува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
титулувати —
див. НАЗИВАТИ, ІМЕНУВАТИ; р. титулювати.
Словник синонімів Караванського
титулувати —
ТИТУЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Називати згідно з титулом, званням, чином і т. ін. У царській армії мав бути генеральський смотр [огляд] військ. А там один солдат дуже погано знав службу.
Словник української мови у 20 томах
титулувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Називати згідно з титулом, званням, чином і т. ін. || Називати, іменувати когось за родом занять, діяльності тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
титулувати —
ТИТУЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Називати згідно з титулом, званням, чином і т. ін. У царській армії мав бути генеральський смотр [огляд] військ. А там один солдат дуже погано знав службу.
Словник української мови в 11 томах
титулувати —
Титулувати, -лую, -єш гл. Титуловать, называть по титулу.
Словник української мови Грінченка