шлюбування —
ШЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шлюбува́ти 2. Людина сильна не у своїй войовничості, а у своїй любові, у своєму шлюбуванні з землею, водою, небесним вогнем. Тільки тоді вона не лише природна, а й моральна (Б. Харчук); День шлюбування; Шлюбування молодят.
Словник української мови у 20 томах
шлюбування —
-я, с., діал. Дія за знач. шлюбувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови