абажур —
-а, ч. Пристрій чи конструкція довільної форми, що обмежує або екранує джерело світла, спрямовуючи світловий потік у певному напрямку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абажур —
АБАЖУ́Р, а, ч. Частина світильника, звичайно у вигляді ковпака, признач. для зосередження і відбиття світла та захисту очей від його впливу.
Словник української мови у 20 томах
абажур —
АБАЖУ́Р, а, ч. Дашок різної форми і з різного матеріалу на лампу (свічку і т. ін.) для захисту очей від світла або для зосередження світла в певному напрямі.
Словник української мови в 11 томах
абажур —
(фр. — день, денне світло) 1. Ковпак з метала, паперу, скла, шовкової або іншої тканини, який надягається на світильник, щоб відображати світло в певному напрямі, захищати очі від яскравого світла, а саме світло робити м'яким, подібним до денного.
Архітектура і монументальне мистецтво