абажур

абажу́р

-а, ч.

Пристрій чи конструкція довільної форми, що обмежує або екранує джерело світла, спрямовуючи світловий потік у певному напрямку.

Значення в інших словниках

1. абажур — абажу́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. абажур — Дашок  Словник чужослів Павло Штепа
3. абажур — АБАЖУ́Р, а, ч. Частина світильника, звичайно у вигляді ковпака, признач. для зосередження і відбиття світла та захисту очей від його впливу.  Словник української мови у 20 томах
4. абажур — (-а) ч.; крим. Презерватив. СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 16.  Словник жарґонної лексики української мови
5. абажур — Абажу́р, -ра, -рові; -жу́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. абажур — АБАЖУ́Р, а, ч. Дашок різної форми і з різного матеріалу на лампу (свічку і т. ін.) для захисту очей від світла або для зосередження світла в певному напрямі.  Словник української мови в 11 томах
7. абажур — (фр. — день, денне світло) 1. Ковпак з метала, паперу, скла, шовкової або іншої тканини, який надягається на світильник, щоб відображати світло в певному напрямі, захищати очі від яскравого світла, а саме світло робити м'яким, подібним до денного.  Архітектура і монументальне мистецтво