буза

(-и) ж.; крим.

1. Скандал, бійка. БСРЖ, 79; ЯБМ, 1, 127.

2. Бійка, конфлікт у колонії. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 127.

3. Брехня, нісенітниця. ЯБМ, 1, 1127.

Значення в інших словниках

1. буза — буза́ 1 іменник жіночого роду напій буза́ 2 іменник жіночого роду скандал вульг.  Орфографічний словник української мови
2. буза — I -и, ж. На Кавказі, в Криму – легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. II -и, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буза — БУЗА́¹, и́, ж. На Кавказі, в Криму – легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. А татари співали, кричали .. і смоктали з бурдюків п'яну бузу та кумис (З. Тулуб). БУЗА́², и́, ж., розм. Бешкет, безладдя, скандал. [Дудар:] Візьмемось до роботи!...  Словник української мови у 20 томах
4. буза — И, ж. 1. Конфлікт, сварка. Це що за буза? Не сваріться. 2. злоч. Невелика бійка. Бідує місто. Кинувши фрезу, робітники на заводському ґанку лаштують косяки, бузять бузу, розводять спирт, заводять варшав'янку (С. Жадан). ◇ Мутити бузу — влаштовувати бійку.  Словник сучасного українського сленгу
5. буза — БУЗА́¹, и́, ж. На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. А татари співали, кричали.. і смоктали з бурдюків п’яну бузу та кумис (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165). БУЗА́², и́, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал.  Словник української мови в 11 томах
6. буза — Буза, -зи ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.  Словник української мови Грінченка