буза
И, ж.
1. Конфлікт, сварка. Це що за буза? Не сваріться.
2. злоч. Невелика бійка. Бідує місто. Кинувши фрезу, робітники на заводському ґанку лаштують косяки, бузять бузу, розводять спирт, заводять варшав'янку (С. Жадан).
◇
Мутити бузу — влаштовувати бійку.
Словник сучасного українського сленгу