буза
БУЗА́¹, и́, ж. На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю.
А татари співали, кричали.. і смоктали з бурдюків п’яну бузу та кумис (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165).
БУЗА́², и́, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал.
[Дудар:] Візьмемось до роботи! [Зубченко:] Ну, глядіть. Щоб не було бузи (Мик., І, 1957, 31).
Словник української мови (СУМ-11)