бузимок

БУ́ЗИМОК, мка, ч. Однорічне теля; назимок.

— Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Н.-Лев., І, 1956, 143);

Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).

Значення в інших словниках

1. бузимок — бу́зимок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бузимок — -мка, ч. Однорічне теля; назимок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бузимок — БУ́ЗИМОК, мка, ч., БУ́ЗІВОК, вка, ч. Однорічне теля; назимок. – Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. бузимок — БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?...  Словник синонімів української мови
5. бузимок — Бу́зимок, -мка; -зимки, -мків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)